Сіль ViVio очищена 1 кг

Опис

Хлористий натрій, більш знайомий нам під назвою сіль, є незамінною речовиною для правильного функціонування людського організму. Поварена сіль є будівельним елементом нашого організму так само, як і вода. Вона бере участь у багатьох біохімічних процесах в організмі. Сіль не виробляється нашим організмом і надходить ззовні. У нашому тілі міститься приблизно 150-300 грамів солі, певна кількість якої щодня виводиться разом із процесами виділення.
Для поповнення соляного балансу втрати солі потрібно заповнити, денна норма становить 4-10 грамів залежно від індивідуальних особливостей. Наприклад, у разі підвищеного потовиділення (у разі заняття спортом, у спеку) кількість споживання солі потрібно збільшити, як і в деяких захворюваннях (діарея, жар та ін.). Брак солі в організмі має шкідливі наслідки: припиняється оновлення клітин і обмежується їх зростання, що згодом може призвести до загибелі клітин. Солоний смак активізує слиновиділення, що особливо важливо для перетравлення їжі. Крім слини натрій і хлор, наявні також у підшлунковому соку, жовчі та беруть участь у травленні на різних рівнях. Натрій сприяє засвоєнню вуглеводів, а хлор, у формі соляної кислоти, прискорює перетравлення білків. Крім того, хлористий натрій підтримує енергетичний обмін усередині клітин. Сіль регулює циркуляцію рідин в організмі, відповідальна за розрідження крові та лімфи, а також виведення вуглекислого газу.
Попри важливу функцію хлористого натрію, для нашого організму є в нього й вади. Велике значення має сіль у регулюванні кров'яного тиску, підвищення якого часто ставлять саме солі в вину. Надлишкова сіль відкладається в суглобах, у нирках. Підвищений вміст солі в крові сприяє розвитку атеросклерозу.
Сіль виробляється у всіляких видах — неочищена й очищена, дрібного або великого помелу, чиста, морська, йодована та безліч інших. Відповідно методам виробництва сіль буває виварювальна, кам'яна та садкова (морська).
Чим вищий сорт солі, тим більше в ній хлористого натрію та менше нерозчинних у воді речовин. Природно, що високосортна харчова сіль солоніша на смак, ніж низькосортна. Але в солі будь-якого сорту не має бути помітних для ока сторонніх домішок, а смак має бути бути чисто солоним, без гіркоти та кислинки. Морська сіль — одна з найбільш корисних видів солі, яка збагачена мінералами. Якщо Ви дбаєте про своє здоров'я, то варто вживати в їжу саме цей вид. Природна неочищена сіль — багата йодом, сіркою, залізом, калієм та іншими мікроелементами. Є і такий тип солі, як дієтична. У ньому знижено вміст натрію, але зате додані важливі для повноцінної роботи серця й судин магній і калій. Сіль-екстра є «агресивним» видом солі, бо не містить у собі нічого, крім чистого хлориду натрію. Усі додаткові мікроелементигублені внаслідок випаровування води з неї під час очищення содою.
На окрему розмову заслуговує сіль йодована. Сьогодні найнадійнішим і найпростішим способом ефективної профілактики дефіциту йоду є йодування харчової кухонної солі. Величезна перевага цього способу в тому, що сіль споживається майже всіма людьми впродовж усього року. Водночас сіль — це дешевий продукт, доступний усім шарам населення. Отримують йодовану сіль просто: додають до звичайної харчової солі йодат калію у строгому співвідношенні. У міру зберігання вміст йоду в йодованій солі поступово знижується. Термін зберігання такої солі становить 9 місяців. Після цього вона перетворюється на звичайну харчову сіль. Зберігати йодовану сіль треба в сухому місці та в щільно закритій ємності. Вміст йоду в солі має бути 40+/-15 мкг/г. Рекомендована середньодобова потреба в йоді 150 мкг. Важливо пам'ятати, що за температурного оброблення йодована сіль втрачає свої корисні властивості.
Згідно з представленою інформацією, споживач сам має вирішити й зробити вибір, яку сіль і в якій кількості вживати в їжу. Вибираючи в магазині сіль, уважно вивчіть паковання і зверніть увагу на: походження солі; сорт і помел; інформацію про додавання корисних речовин; наявність хімічних добавок.