Кардистим (пімобендан - 2, 5 мг) для собак, 10 таблеток

Опис

склад
1 таблетка (0,5 гр) містить:
пімобендан - 2,5 мг
Опис
Пігулки білого або світло-сірого кольору, опуклої довгастої форми з насічкою на одній стороні та логотипом виробника на іншій.
Фармакологічні властивості
Пімобендан – похідна сполука бензімідазол-піридазинону, несимпатоміметична, неглікозидна інотропна речовина з вираженими судинорозширювальними (вазодилататорними) властивостями
На відміну від серцевих глікозидів позитивна інотропна дія пімобендану обумовлена ​​підвищенням чутливості до кальцію міофіламентів серцевого м'яза та пригніченням активності фосфодіестерази III (ФДЕ III). Судинорозширювальна дія також забезпечується пригніченням активності фосфодіестерази III. Завдяки позитивній інотропній та вазодилататорній дії препарат при серцевій недостатності підвищує силу серцевих скорочень та зменшує як переднавантаження, так і постнавантаження.
Біодоступність при пероральному застосуванні дорівнює 60-63% та значно знижується при використанні з кормом.
Об'єм розподілу становить 2,6 л/кг. Це означає, що пімобендан розподіляється у тканинах помірно. Середнє зв'язування з білками плазми становить 93%.
Деметилюється шляхом окислення до основного активного метаболіту (UD-CG 212) з подальшим метаболічним перетворенням на кон'югати II фази UD-CG212 (глюкуроніди та сульфати).
Період напіввиведення з плазми становить 0,4±0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90±19 мл/хв/кг та короткому середньому часу утримання 0,5±0,1 години. Період напіввиведення активного метаболіту становить 2,0±0,3 години. Пімобендан майже повністю виводиться з організму із жовчю.
Показання
Лікування собак із захворювань:
серцева недостатність, викликана дилатаційною кардіоміопатією або недостатністю двостулкового або
тристулкового клапана, що супроводжується характерними симптомами (кашель, задишка, непритомність, зниження активності, непереносимість фізичних навантажень або асцит);
дилатаційна кардіоміопатія в доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів-пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця;
міксоматозна мітральна недостатність серця в доклінічній
стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом та ознаками збільшення розмірів серця) з метою відстрочення появи клінічних симптомів серцевої недостатності. Протипоказання Не призначати тваринам з підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, при гіпертрофічній кардіоміопатії або клінічних станах, коли не можна збільшити серцевий викид крові через функціональні або анатомічні особливості (наприклад, стеноз аорти), при тяжких порушеннях функцій печінки.
Спосіб застосування та дози
Препарат застосовують перорально за годину до годування тварини.
Доза призначається лікарем ветеринарної медицини індивідуально залежно від тяжкості захворювання та стану тварини. Добова доза пімобендану становить 0,2-0,6 мг на 1 кг маси тіла, її ділять на два прийоми та дають вранці та ввечері. Рекомендована добова доза становить 0,5 мг на 1 кг маси тіла.
Дози препарату залежать від маси тіла собаки та наведені в таблиці.
Маса собаки, кг Добова доза пімобендану, мг Кількість таблеток у
Маса собаки, кг Добова доза пімобендану, мг Кількість таблеток на добу
До 5 1,25 1/2
5-10 2,5 1
11-12 5,0 2
21-30 7,5 3
31-40 10,0 4
41-50 15,0 6
Для більш точного дозування таблетку можна розділити на дві чи чотири частини.
При серцевій застійній недостатності лікар ветеринарної медицини підбирає індивідуальну дозу для застосування протягом усього життя.
Препарат можна використовувати разом з діуретиками, наприклад, фуросемідом.
Застереження
При застосуванні у рекомендованих дозах побічних явищ, як правило, не виникає.
Зрідка з'являється незначний позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) та блювання. Однак його можна уникнути, знижуючи дозу препарату. Іноді спостерігається транзиторна діарея, відсутність апетиту чи млявість. У деяких випадках при тривалому лікуванні пімобенданом у собак з мітральною вадою серця виявляють збільшення регургітації мітрального клапана.