Хвощ польової трави 50 грамів

Опис

Застосування хвоща польового
Траву використовують сечогінний засіб у разі набряків на ґрунті захворювань серця й легенів.
Хвощ польовий — трава, визнана офіційною медициною для лікування. У вітчизняній науковій медицині хвощ застосовують сечогінний засіб у запальних процесах у сечовому міхурі та сечовивідних шляхах (пієлітах, циститах, уретритах).
Часто його вживають разом із мучницею, брусницею або іншими рослинами, що мають сечогінні та протизапальні властивості.
У народній медицині цю рослину застосовують за тими ж показаннями, що й у науковій.
З огляду на те, що сполуки кремнію відіграють важливу роль у підтриманні функції сполучної тканини, кровоносних судин і кісток, траву хвоща рекомендують у разі атеросклерозу судин серця й мозку.
Здатність кремнію з'єднуватися з вітаміном С, якого в рослині міститься 778 мг%, підвищує імунітет організму, даючи змогу активно протистояти збуднику туберкульозу та інших захворювань. Цим же обновлюється застосування препаратів хвоща під час лікування млявотікових виразок, гнійних ран і фурункулів.
У Кореї траву хвоща польового використовують як сечогінний засіб у разі ниркової недостатності, запалення сечового міхура та уретри, зазвичай у комплексі з брусничним листом.
У суміші з іншими рослинами хвощ польової застосовують у разі аденоми простати, атонії передміхурової залози на тлі хронічного простатиту, хронічного гломерулонефриту, затримки сечі, функціональної недостатності надниркових залоз, нефролітіазу, простатитів і циститах.
Як купити
Щоб купити хвощ польової в аптеці трав БіоСвіт, зателефонуйте або оформіть замовлення на сайті самостійно.
Не думайте застосовувати засіб тільки 1 тиждень! Трави вимагають тривалого застосування. Є стародавнє прислів'я: «Найшов час захворіти, знайдіть його та вилікуватися!»
Протипоказання:
індивідуальна чутливість до компонентів. Не є лікарським засобом.
Хвощ рецепти
Для приготування відвару 2 столові ложки подрібненої трави хвоща польового заливають 1 склянкою гарячої води, витримують на киплячій водяній бані 30 хв, охолоджують 10 хв і проціджують. Приймають по!/з-1/2 склянки 3-4 рази на день через 1 год після їди.
У разі запалення слизових оболоночок рот і горло дадуть настоїти хвоща. Для його приготування 1 столову ложку сировини заливають 1 склянкою холодного окропу та настоюють 1 добу. Під час пори та жирної шкіри обличчя цим настоїмо на ніч роблять примочки.
  Рецепт від лупи. Суміш хвоща та квіток арніки в співвідношенні 1:1 використовують для боротьби з лупою. Для приготування відвару 1 столову ложку сировини заливають 2 склянками гарячої води, кип'ятять 10 хв і відразу проціджують. У шкіру голови втирають через день за 1-2 год до сну.
У разі пітливості ніг роблять ножні ванни з травою хвоща за температури 35-Зб °C через 1-2 дні. Для цього 50-100 г свіжої трави заливають 5-6 л гарячої води та кип'ятять 5-10 хв.
Рецепт настоювання хвоща. Екстракт хвоща рідкий на 60% спирті (1:5). Приймати по 1 чайн. ложці 3-4 рази на день.
Свойства хвоща полевого
Трава хвощ збільшує виділення сечі, зменшує кількість білка в ній, покращує загальний обмін речовин в організмі, припиняє запальні процеси, має дезінфікувальну, антимікробну та ранозагоювальну властивість, підсилює зневоднювальні та імунні властивості організму, стимулює функцію кори надниркових залоз, запобігає утворенню сечових каменів.
Сечогінний ефект розвивається швидко та зберігається тривалий час.
Трава Хвощ польовий. Equisetum arvense L. Народні назви. Ялинка, пісочник, песточки, пензлі, пензлик, пестоти. Пестики, пісоття, пісошки, пастушки, апестушки, застібка, пупиші, качалки, сосеня, свинячник, стовпчик, сокатинна трава, струмки, сморочки, штовхач, штовхач, хвощик, хвошник.
Ботанічний опис. Трава хвощ — багаторічна трав'яниста полемічна рослина сімейства хвощових (Eqisetaceae), заввишки 10-50 см, з довгим повзунком, чорно-бурим кореневищем. Стебла двоякового роду: весняні — спороносні та літні — марні. Спортонні стебла прості, прямі, соковиті, рожеві, напівпрозорі, з великими зубчастими піхвами в вузлах, на верхівці з одиночним овально-циліндричним спороносним колоском. Після дозрівання спор ці стебла відмирають. Літні марні пагони розвиваються на тих самих кореневищах. Вони зелені, жорсткі, членисті, з простими гілочками, розташованими по 8-16 мутовками в вузлах стебел. Спортивні бретелі дозрівають у квітні — маєті.
посилення і місця проживання. Найпоширеніший вид хвоща. Трапляється в Росії майже всюди, крім пустунів, напівпустунів і крайньої Півночі. Росте на луках, у ялинових, світлохвойних і змішаних лісах. Як бур'ян часто трапляється на полях і городах, по обочинах доріг, накосах залізничних насипів, у піщаних кар'єрах. Належить до важкоїско-ренімних бур'янів.
Сировина. З лікувальною метою використовують надземну частину (траву) хвоща, яку заготовляють влітку. Сушать сировину на горищах із гарною вентиляцією або під навісами, розстеливши її шаром 5-7 см товщини на папері або тканині.
Хімічний склад. Трава хвоща містить 2.5% кислот (яблучну, аконітову, щавлеву, кремневу), дубильні речовини, гіркоти, смоли, сапоніни (еквізегрин — 1.0-5.0%), флавоно-іди (еквізетин, лютеолін-7-глюкозид, лютеолін-юкозид, люкозид, люолінголін, витокцирин, кім-гоєко пферол-3.7-диглюкозид, кемпферол-7-глюкозид), вітамін С (30-190 мг%, каротин — 4.7 мг%), ситостерин, диметилсульфон, алкалоїди (палюстрин, 3-метоксипіридин, нікотин), антрахіно-ни.