Енрофлоксацин-100 100 мл.

Опис

Енрофлоксацин, що входить до складу лікарського препарату, належить до антибіотиків групи фторхінолонів, має широкий спектр антибактеріальної дії. Активний щодо більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, зокрема Escherichia coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylocococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium perfringes, Bordeta bronchice Campyloacter spp., Corynebacterium pyogenes, Pseudomonas aerugenosa, Proteus spp., а також Mycoplasma spp.
Енрофлоксацин пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу, порушує синтез ДНК, ріст і поділ бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (зокрема в клітинній стінці та мембранах), що призводить до швидкої загибелі бактеріальної клітини. Діє бактеріцидно на грамотувальні мікроорганізми в період спокою та поділки, на грампозивальні мікроорганізми — у період поділу.
Енрофлоксацин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті та проникає у всі органи та тканини тварин, за винятком нервової тканини. Максимальна концентрація енрофлоксацину в крові досягається через 1-2 год після застосування лікарського препарату та зберігається впродовж 6 год, а терапевтична концентрація — упродовж 24 год.
Енрофлоксацин частково метаболізується в печінці з утворенням ципрофлоксацину, що також має антибактеріальну активність. Фторхінолони виділяються з організму переважно з сечею та жовчкою.
За ступенем впливу на організм Енрофлоксацин 100 розчин для перорального застосування належить до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки щодо ГОСТ 12.1.007-76).
Показання до застосування препарату ЕНРОФЛОКСАЦІЙН 100 РОЗТУР ДЛЯПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
З лікувальною та лікувально-профілактичною метою телятам, ягнятам, поросятам, курам та індичкам у разі захворювань, збудники яких чутливі до енрофлоксацину, зокрема:
— колібактеріоз;
— сальмонелез;
— стрептококоз;
— некротичний ентеріт;
— гемофільоз;
— кампілобактерійний гепатит;
— микоплазмоз;
— змішані інфекції;
— вторинні інфекції у разі вірусних хвороб.
Порядок застосування
Лікарський препарат випирають 1 раз/добу впродовж 3-5 днів у таких дозах:
— телятам, ягнятам і поросятам - 0.5 мл на 10 кг маси тварини;
— бройлерам, м'ясним індичкам, батьківському бройлерному стадом — 50 мл на 100 л води для поніювання.
При сальмонелезо, змішаних інфекцій і у разі хронічних форм захворювання птахів рекомендована доза Енрофлоксацину 100 розчину для перорального застосування становить 100 мл на 100 л води для поніння та тривалість курсу лікування — 5 днів.
Розчин лікарського засобу готують щодня з розрахунку добової потреби птиці у воді. У період проведення курсу лікування птах має отримувати тільки воду, що містить препарат.
Особливостей дії препарату під час першого вживання препарату та за його заміни не встановлено.
Треба уникати пропусків під час введення чергової дози лікарського препарату, тому що це може призвести до зниження терапевтичної ефективності. У разі пропуску однієї дози застосування препарату відновлюють у тій самій дозуванні та по тій самій схемі.
Побічні ефекти
Побічних явищ і ускладнень під час застосування препарату відповідно до інструкції, зазвичай не спостерігається.
У разі передозування лікарського препарату можуть виникнути ознаки дисбактеріозу шлунково-кишкового тракту. У цьому разі треба припинити застосування препарату та провести симптоматичне лікування.
Протипоказання до застосування препарату ЕНРОФЛОКСАЦІЙН 100 РОЗРОБУ ДЛЯПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Забороняється застосування:
— у разі індивідуальної підвищеної чутливості тварини до фторхінолонів;
— жуйним тваринам із розвиненим рубцевим травленням;
— курам-несушкам з огляду на накопичення енрофлоксацину в яйці.
У період лікування треба уникати тривалого перебування тварин під прямим сонячним промінням.
Особливі вказівки та заходи особистої профілактики
Енрофлоксацин 100 розчин для перорального застосування не треба застосовувати одночасно з бактеріостатичними антибіотиками (левоміцетином, макролидами та тетрацикліном), теофіліном, стероїдами, непрямими антикоагулянтами. Приймання разом із залізомістячими лікарськими препаратами та антацидними лікарськими препаратами, що містять магній, кальцій і алюміній, призводить до зниження всмоктування енрофлоксацину, тому його треба призначати за 1-2 год до або за 4 годин після вживання вищезазначених лікарських препаратів.
Забій телят, ягнят і поросять на м'ясо, дозволено не раніше ніж за 14 діб, птиці — не раніше ніж через 11 діб після останнього застосування препарату. М'ясо тварин, вимушено вбитих до закінчення встановленого терміну, може бути використане в корм пушним звірам.
Заходи особистої профілактики
Під час роботи з Енрофлоксацином 100 розчином для перорального застосування треба дотримуватися загальних правил особистої гігієни та техніки безпеки, передбачених під час роботи з лікарськими препаратами. Під час роботи з препаратом забороняється пити, курити та вживати їжу. Після роботи з лікарським препаратом вимити руки з милом.
У разі потрапляння препарату на шкіру та слизові оболонки необхідно промити їх великою кількістю водопровідної води. У разі алергічних реакцій або випадкового потрапляння лікарського препарату в організм людини необхідно негайно звернутися до медичного закладу (з собою мати інструкцію із застосування або етикетку).
Порожні флакони з-під лікарського препарату забороняється використовувати для побутових цілей, вони підлягають утилізації з побутовими відходами.
Умови та термін зберігання
Препарат треба зберігати в закритому пакованні виробника в сухому, захищеному від прямих сонячних променів, недоступному для дітей місці, окремо від харчових продуктів і кормів, за температури від 5 °C до 25 °C. Термін придатності за дотримання умов зберігання — 2 роки з дати виробництва. Забороняється використання препарату після закінчення терміну його придатності.
Утилізація невикористаного препарату відбувається відповідно до вимог законодавства.