Історія кохання, що почалася з подарункової коробочки

Мені 23, і я ніколи б не подумав, що моя історія кохання буде так тісно пов’язана… з коробками. Звучить абсурдно, але саме так і сталося. Ми познайомилися випадково, з тих знайомств, коли ніби нічого серйозного, але щось у голові клацає: “ось вона”. До Нового року залишалося кілька тижнів, і я вирішив зробити їй невеликий, але дуже продуманий подарунок. Хотілося не просто купити щось у магазині, а оформити подарунок красиво — так, щоб залишився момент, а не просто річ.

Я почав шукати коробку, але не звичайну, а таку, яка сама виглядає як подарунок. На свята в магазинах продають те саме, що щороку — блискучу фольгу, банальні пакети, картон із сніжинками, який м’явся вже на полиці. Тоді я натрапив на потрібну мені коробки тут: - і зрозумів, що можна зробити все набагато краще. Усередині я сховав невеликий плед, листівку й маленьку коробочку з сюрпризом. Вона відкривала усе повільно, шар за шаром, а я спостерігав і розумів: цей момент вартий будь-якої підготовки. Вона сказала фразу, яку я пам’ятаю досі: “Я ще не знаю, хто ти, але бачу, що ти не з тих, хто робить усе абияк”. Можливо, саме тоді все й почалося.

Минуло кілька місяців, і ми вже зовсім не виглядали як “просто знайомі”. Одного дня вона сказала, що втомилась бігати між двома квартирами й хоче переїхати до мене. Разом із радістю прийшов і практичний момент: її речі. Книги, дрібний декор, чашки, косметика, рамки зі світлинами — усе це потрібно було запакувати так, щоб нічого не побилося. Йти у відділення Нової пошти й купувати коробки поштучно — не варіант, дорого й мало вибору. Тоді я знову згадав про Bru.Store, але цього разу обрав коробки Нова пошта

Замовили одразу кілька розмірів — і це було найвдаліше рішення. Спочатку ми використали їх для переїзду: усі речі зібралися швидко, без пакування в пакети чи “тричі замотай скотчем”. Потім, жартома, вона відправила частину речей батькам — “щоб знали, що я переїхала назавжди”. І ті ж самі коробки ідеально підійшли для цього відправлення. З цього моменту я почав сприймати коробку не як картон, а як єдиний спосіб уберегти спогади від подряпин і тріщин.

А потім сталося те, чого я теж не планував так швидко: я освідчився. І почався новий етап — не коробки під речі, а вже під емоції. Ми обирали запрошення на весілля, і їй хотілося чогось не крикливого, а стильного, з мінімалістичним дизайном. І знову я опинився на тому ж сайті, де колись шукав першу коробочку. Тільки тепер — у розділі весільних та дизайнерських конвертів. Замовили конверти, у які не соромно класти запрошення на свято, яке буває один раз.

Дивно, але щоразу, коли ми щось важливе робили разом, поруч була коробка. Спочатку подарункова. Потім коробка для переїзду. Потім конверти для весілля, які також надійшли нам у коробці. Якби мені колись сказали, що в моїй історії кохання буде стільки пакування, я б тільки посміявся. А зараз я вже не сміюся — я одружуюсь.

Можливо, якби не та перша коробка, я й справді досі жив би сам. Але все найцінніше в цій історії було запаковане правильно. І, чесно кажучи, я зовсім не проти, якщо попереду нас чекають ще кілька коробок — просто вже для спільного життя.