Веторил (трілостан) Препарат для лікування синдрому Кушинга у собак 10мг 30 капсул
1 990ГРН
| Категорія рубрики: | Ветеринарія |
|---|
| Код товару: | 2025890982 |
|---|
Опис
Ветеринарний препарат Веторил (трілостан) випускається фармакологічною компанією Dechra Limited (Великобританія) і призначений для лікування гіпофізарно-залежного і адренал-залежного гиперадренокортицизма (хвороба та синдром Кушинга) собак
На сьогоднішній день синдром Кушинга є найбільш поширеним гормональним порушенням у собак, найбільш часто зустрічається у собак старшого і похилого віку. У період хвороби організм собаки виробляє підвищену кількість гормону кортизону, який зазвичай виробляється організмом тварини при виникненні стресової ситуації. Надлишок цього гормону негативно впливає на всі внутрішні органи тварини, різко знижує активність вашої собаки. Надмірне вироблення кортизону в 85% випадків є наслідком пухлини (доброякісні або злоякісні) надниркових залоз або гіпофіза.
Смптомы синдрому Кушинга, особливо на ранніх стадіях, схожі з віковими змінами і можуть не привернути вашу увагу. До таких симптомів можна віднести:
часте сечовиділення,
надмірну спрагу,
м'язову слабкість,
локальної алопеції (облисіння),
сонливість.
Тому встановлення діагнозу можливе після клінічних досліджень і УЗД.
Відсутність своєчасного лікування не тільки погіршує якість життя вашого вихованця, але і може привести до серйозних захворювань:
цукровий діабет,
інфекції нирок і сечовивідних шляхів,
поява кров'яних згустків в легенів та інші недуги.
Препарат Веторил на сьогоднішній день найкращим чином дозволяє локалізувати синдром Кушера і контролювати його розвиток. З допомогою цього препарату, регулює вироблення кортизону, ви зможете поліпшити якість життя свого вихованця на довгі роки.
Препарат Веторил випускається у вигляді капсул, що містять 10, 30, 60 мг препарату та приймається перорально разом з кормом один раз на добу. Дозування препарату залежить від маси вашої собаки і підбирається згідно інструкції до препарату (орієнтовно 6 мг/кг маси тіла тварини).
Після прийому препарат швидко всмоктується в кров і виводиться з калом і сечею протягом доби, чим і обумовлена норма прийому препарату: раз на добу.
Препарат має ряд протипоказань, серед яких: заборона на призначення препарату тваринам з масою тіло менше 3 кг, вагітним тваринам, які мають ниркову або печінкову недостатність, а так само при наявності індивідуальної непереносимості окремих компонентів.
УВАГА!!! Перед застосуванням препарату необхідна консультація ветеринара. Прийом препарату слід проводити після ознайомлення з інструкцією по застосуванню.
Інструкція з ветеринарного застосування лікарського препарату Веторил
(організація-розробник: «Дехра Лімітед», Великобританія)
Торгове найменування лікарського препарату: Веторил® капсули (Vetoryl® capsules).
Міжнародна непатентована назва: трілостан.
Лікарська форма: Капсули
Діюча речовина: трілостан
Склад:
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 10 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 10 мг, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 0,942 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,035 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 0,532 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 30 мг або Веторил® капсули 60 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 30 або 60 мг відповідно, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 1,19 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,045 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 0,672 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 120 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 120 мг, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 1,885 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,071 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 1,064 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
Склад оболонки капсули: желатин, діоксид титану, оксид заліза (жовтий), оксид заліза (чорний).
Склад ковпачка оболонки капсули: діоксид титану, оксид заліза (чорний), шелак.
Порядок застосування:
Веторил® капсули застосовують орально з кормом один раз в день. Клінічні дослідження показали ефективність середньої денної дозування — 6 мг/кг маси тіла тварини. Доза повинна бути підібрана щодо реакції на терапію шляхом відповідного моніторингу (див. далі). Рекомендуються такі початкові дози:
Початкова добова доза
Маса тіла (кг)
Початкова доза (мг)
≥ 1.7 - < 4.5
10
≥ 4.5 - < 10
30
≥ 10 - < 20
60
≥ 20 - < 40
120
≥ 40 - < 60*
180 (1 x 120 мг і 1 x 60 мг)
* Собакам, вагою понад 60 кг слід видавати відповідну комбінацію капсул.
Доза повинна бути підібрана щодо реакції на терапію шляхом відповідного моніторингу (див. далі).
Якщо потрібне збільшення дози, то поступово підвищуйте денну дозу, використовуючи комбінації капсул різних розмірів. Широкий діапазон розмірів капсул забезпечує оптимальне дозування для будь-якого собаки. Необхідно приймати найменшу дозу, якої буде достатньо для контролю клінічних ознак.
У кінцевому рахунку, якщо симптоми не вдається адекватно контролювати протягом 24-годинного періоду між прийомами, то слід розглянути питання про збільшення добової дози на 50% і/або поділу її на рівні ранкову і вечірню дози. Але не діліть і не розкривайте капсули.
Деяким тваринам можуть знадобитися дози, що значно перевищують 10 мг/кг маси на день. У таких випадках необхідно проводити додатковий моніторинг.
Коли потрібні більш низькі дозування трилостана, як це може бути у відношенні дуже маленьких порід собак мінімальна доза буде обмежена розміром капсул, і вона не може бути нижче 10 мг трилостана.
Моніторинг:
Перед початком лікування, через 10 днів, 4 тижні, 12 тижнів і далі кожні 3 місяці після початку лікування і після кожного підвищення дози необхідно проводити детальний огляд. Мінімальний протокол такого огляду повинен містити докладний анамнез, фізикальне обстеження, стимулюючу проб у з АКТГ (через 4-6 годин після прийому Веторил® капсули), біохімічне дослідження крові (з особливою увагою до електролітів, нирковому і печінковому профілів). Для найбільш точної інтерпретації вкрай важливо виконати тест з АКТГ на 4 — 6 годин після прийому. Прийом препарату з ранку більш кращий, так як це дозволить вашому лікареві виконати тести з моніторингу на 4 — 6 годин після прийому препарату.
Через 10-14 днів після початку застосування препарату або підвищення дози слід провести огляд і виконати стимулюючу пробу з АКТГ. На підставі результатів огляду дійте згідно таблиці:
Пост-АКТГ кортизолу в сироватці
Дію
мкг/дЛ
нмоль/Л
< 1.45
< 40
Припинити лікування. Почати заново з зменшенням дози.
Від 1.45 до 5.4
Від 40 до 150
Продовжувати з тією же дозуванням.
> 5.4 9.1
> 150 до 250
Або Продовжити з тієї ж дозуванням, якщо спостерігається поліпшення клінічної картини. Або: Підвищити дозування, якщо симптоми геперадренокортицизма – все ще виражені*
> 9.1
> 250
Збільшити початкову дозу.
* Комбінації капсул з різною концентрацією слід використовувати для повільного збільшення початкової дози.
Згідно з клінічними дослідженнями, для більшості собак, в кінцевому підсумку доза була стабілізована на рівні 2-10 мг/кг в день. Якщо симптоми не проходять протягом 24-х годинного періоду між прийомами препарату, то слід розглянути, наскільки це можливо, невелике збільшення загальної добової дози та/або розділити на ранковий і вечірній прийоми. Але не діліть і не розкривайте капсули.
Деяким тваринам можуть знадобитися дози, що значно перевищують 10 мг/кг маси на день. У таких випадках необхідно проводити додатковий моніторинг.
Коли потрібні більш низькі дозування трилостана, як це може бути у відношенні дуже маленьких порід собак мінімальна доза буде обмежена розміром капсул і вона не може бути нижче 10 мг трилостана.
Протипоказання: Протипоказанням для застосування препарату є індивідуальна підвищена чутливість тварини до компонентів препарату. Забороняється давати собакам масою менше 3-х кілограм, а так-же при первинній печінковій та нирковій недостатності.
Не застосовувати під час вагітності. Дані на лабораторних тваринах демонструють тератогенний ефект і загибель плода на ранніх етапах вагітності.
Наукові дані
Веторил® капсули (трілостан) – препарат групи пригнічують функцію надниркових залоз.
Механізм дії:
Трілостан (4а, 5а-епокси-17-гідрокси-3-оксоандростэн-2а-карбонитрил) – це аналог синтетичного стероїду, який активний при пероральному застосуванні. Трілостан селективно інгібує гидрогеназу 3В-гидроксистероида в корі наднирника, таким чином пригнічуючи перетворення прегненолона у прогестерон. Це придушення блокує вироблення глюкокортикоїдів і в меншій мірі, мінералокортикоїдів та статевих гормонів, в той час як рівень прекурсорів стероїдів підвищується. Трілостан також протидіє дії екзогенного адренокортикотропного гормону (АКТГ).
Це не має ніякого прямого впливу на центральну нервову і серцево-судинну системи.
Ефективність:
У трьох польових дослідженнях взяло участь в сумі 113 собак з гиперадренокортицизмом. Результати цих досліджень показали, що застосування препарату Веторил® капсули призвело до поліпшення клінічних проявів (зменшення спраги, зниження частоти сечовипускання, зменшення задишки, поліпшення апетиту і активності). Зниження рівня пост-АКТГ кортизолу в більшості випадків проявилося протягом 14 днів після початку застосування препарату Веторил® капсули.
У цих трьох дослідженнях брало участь 10 собак з гиперадренокортицизмом, спричиненою пухлиною наднирника або супутніми пухлинами гіпофіза і надниркових залоз. Оцінка цих випадків не змогла виявити різницю в клінічній, ендокринної або біохімічної реакції порівняно з випадками гіпофізарного гиперадренокортицизма.
Фармакокінетика:
Фармакокінетичні дані у собак показали велику варіабельність між різними особинами. Фармакокінетичні дослідження на лабораторних собак породи бігль встановили AUC у діапазоні від 52 до 281 мкг / мл / хв при дачі препарату з кормом, і від 16 до 175 мкг / мл / хв при прийомі препарату на тощак. В цілому трілостан швидко виводиться з плазми і при досягненні максимальних концентрацій до 1,5 години в діапазоні від 0,5 до 2,5 годин повертається майже до вихідного рівня на шостий – дванадцятий год після введення. Основний активний метаболіт трилостана, кетотрилостан має аналогічну фармакокінетику. Крім того, немає ніяких доказів того, що трілостан або його метаболіти накопичуються з плином часу. Дослідження біодоступності у собак при пероральному застосуванні показали, що трілостан краще всмоктується при прийомі з їжею.
Виведення трилостана з організму було продемонстровано на щурах. Трілостан і його метаболіти були виявлені переважно у фекаліях щурів, що вказує на виведення з жовчю в якості основного шляху виведення. Дослідження на мавпах показали, що трілостан виводиться з організму у рівних кількостях з калом і сечею. Крім того, результати досліджень показали, що трілостан швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту у щурів так і мавп і що він накопичується в наднирниках щурів.
Токсикологія:
Доклінічні дослідження проводили на шестимісячних собак породи Бігль розділених на групи по 8 собак в кожній. Групи: 0X (плацебо), 1X, 3X, і 5X максимальна разова початкова доза трилостана — 6.7 мг/кг двічі на день, протягом 90 днів. Три собаки в групі 3X (одержували 20.1 мг/кг двічі на день) і п'ять собак в групі 5X (одержували 33.5 мг/кг двічі на день) померли між 23 і 46 днем лікування. У них виявлялися наступні симптоми: зниження апетиту, зниження активності, втрата ваги, дегідрації, м'який стілець, істотний м'язовий тремор, діарея, лежання на боці і хитка хода. Дослідження крові виявило гіпонатріємію, гіпокаліємію і азотемію, відповідні гипоадренокортикоидному кризи.
Застосування препарату Веторил® капсули знизило пост-АКТГ кортизол у всіх собак. Собаки в групах 3X і 5X мали понижену активність. Собаки з групи 5X гірше інших груп набирали вагу. У собак з груп 3X і 5X був знижений натрій, альбумін і загальний рівень протеїну, порівняно з контрольними групами. У собак групи 5X гематокрит був нижчим, ніж у контрольних групах. Був відзначений дозозалежний зростання амілази. Патологоанатомічне дослідження крім іншого виявило дозозалежний гіпертрофію кори наднирників.
Польові дослідження:
В польовому дослідженні, в якому брало участь 107 собак – некроз/апоплексия надниркових залоз (дві собаки) і гипоадренокортицизм (дві собаки) були найважчими небажаними реакціями в дослідженні. Одна собака раптово померла від некрозу наднирників приблизно через один тиждень після початку лікування трилостаном. В однієї собаки розвинулася апоплексия наднирника, ймовірно, як наслідок некрозу наднирника, приблизно через шість тижнів після початку лікування трилостаном. Цьому собаці допоміг відмова від трилостана і підтримуюча терапія.
У двох собак в ході лікування розвинувся гипоадренокортицизм. У цих двох собак були симптоми, відповідні гипоадренокортицизму (сонливість, анорексія, колапс) і рівень пост-АКТГ кортизолу — менше 0.3 мкг/дЛ. Обом собакам допоміг відмова від трилостана і підтримуюча терапія гипоадренокортицизма (глюкокортикоидыи мінералокортикоїди) після гострого прояву. Додаткові небажані реакції спостерігалися у 93 собак. Найпоширенішими були: діарея (31 собака), сонливість (30 собак), відсутність апетиту/анорексія (27 собак), блювання (28 собак), скелетно-м'язові симптоми (кульгавість, прогресування дегенеративних захворювань суглобів) (25 собак), інфекція сечовивідних проток/гематурія (17 собак), тремтіння/тремор (10 собак), зовнішній отит (8 собак), респіраторні симптоми (кашель, утруднене дихання) (7 собак), а також реакції на шкірі (себорея, свербіж) (8 собак).
П'ять собак померли або було усыплено під час дослідження (одна собака у зв'язку з вищеописаним вторинним некрозом надниркових залоз, дві собаки – через прогресуючої серцевої недостатності із застійними явищами, одна собака – через прогресуючих порушень ЦНС і одна з-за зниження когнітивних здібностей, які призвели до порушень виділення). На додаток до двох собак з некрозом надниркових залоз/апоплексією і ще двом з гипоадренокортицизмом, ще чотири собаки були виведені з досліджень із-за можливих небажаних реакцій, включаючи колапс, сонливість і дрож.
Повний аналіз крові, проведений до і після лікування показали статистично значуще (p
На сьогоднішній день синдром Кушинга є найбільш поширеним гормональним порушенням у собак, найбільш часто зустрічається у собак старшого і похилого віку. У період хвороби організм собаки виробляє підвищену кількість гормону кортизону, який зазвичай виробляється організмом тварини при виникненні стресової ситуації. Надлишок цього гормону негативно впливає на всі внутрішні органи тварини, різко знижує активність вашої собаки. Надмірне вироблення кортизону в 85% випадків є наслідком пухлини (доброякісні або злоякісні) надниркових залоз або гіпофіза.
Смптомы синдрому Кушинга, особливо на ранніх стадіях, схожі з віковими змінами і можуть не привернути вашу увагу. До таких симптомів можна віднести:
часте сечовиділення,
надмірну спрагу,
м'язову слабкість,
локальної алопеції (облисіння),
сонливість.
Тому встановлення діагнозу можливе після клінічних досліджень і УЗД.
Відсутність своєчасного лікування не тільки погіршує якість життя вашого вихованця, але і може привести до серйозних захворювань:
цукровий діабет,
інфекції нирок і сечовивідних шляхів,
поява кров'яних згустків в легенів та інші недуги.
Препарат Веторил на сьогоднішній день найкращим чином дозволяє локалізувати синдром Кушера і контролювати його розвиток. З допомогою цього препарату, регулює вироблення кортизону, ви зможете поліпшити якість життя свого вихованця на довгі роки.
Препарат Веторил випускається у вигляді капсул, що містять 10, 30, 60 мг препарату та приймається перорально разом з кормом один раз на добу. Дозування препарату залежить від маси вашої собаки і підбирається згідно інструкції до препарату (орієнтовно 6 мг/кг маси тіла тварини).
Після прийому препарат швидко всмоктується в кров і виводиться з калом і сечею протягом доби, чим і обумовлена норма прийому препарату: раз на добу.
Препарат має ряд протипоказань, серед яких: заборона на призначення препарату тваринам з масою тіло менше 3 кг, вагітним тваринам, які мають ниркову або печінкову недостатність, а так само при наявності індивідуальної непереносимості окремих компонентів.
УВАГА!!! Перед застосуванням препарату необхідна консультація ветеринара. Прийом препарату слід проводити після ознайомлення з інструкцією по застосуванню.
Інструкція з ветеринарного застосування лікарського препарату Веторил
(організація-розробник: «Дехра Лімітед», Великобританія)
Торгове найменування лікарського препарату: Веторил® капсули (Vetoryl® capsules).
Міжнародна непатентована назва: трілостан.
Лікарська форма: Капсули
Діюча речовина: трілостан
Склад:
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 10 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 10 мг, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 0,942 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,035 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 0,532 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 30 мг або Веторил® капсули 60 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 30 або 60 мг відповідно, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 1,19 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,045 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 0,672 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
В одній твердої желатиновій капсулі препарату Веторил® капсули 120 мг містить в якості діючих речовин: трилостана – 120 мг, а в якості допоміжних речовин: діоксид титану (Е171) – 1,885 мг, оксид заліза жовтий (Е172) – 0,071 мг, оксид заліза чорний (Е172) – 1,064 мг, кукурудзяний крохмаль, магнію стеарат і лактози моногідрат.
Склад оболонки капсули: желатин, діоксид титану, оксид заліза (жовтий), оксид заліза (чорний).
Склад ковпачка оболонки капсули: діоксид титану, оксид заліза (чорний), шелак.
Порядок застосування:
Веторил® капсули застосовують орально з кормом один раз в день. Клінічні дослідження показали ефективність середньої денної дозування — 6 мг/кг маси тіла тварини. Доза повинна бути підібрана щодо реакції на терапію шляхом відповідного моніторингу (див. далі). Рекомендуються такі початкові дози:
Початкова добова доза
Маса тіла (кг)
Початкова доза (мг)
≥ 1.7 - < 4.5
10
≥ 4.5 - < 10
30
≥ 10 - < 20
60
≥ 20 - < 40
120
≥ 40 - < 60*
180 (1 x 120 мг і 1 x 60 мг)
* Собакам, вагою понад 60 кг слід видавати відповідну комбінацію капсул.
Доза повинна бути підібрана щодо реакції на терапію шляхом відповідного моніторингу (див. далі).
Якщо потрібне збільшення дози, то поступово підвищуйте денну дозу, використовуючи комбінації капсул різних розмірів. Широкий діапазон розмірів капсул забезпечує оптимальне дозування для будь-якого собаки. Необхідно приймати найменшу дозу, якої буде достатньо для контролю клінічних ознак.
У кінцевому рахунку, якщо симптоми не вдається адекватно контролювати протягом 24-годинного періоду між прийомами, то слід розглянути питання про збільшення добової дози на 50% і/або поділу її на рівні ранкову і вечірню дози. Але не діліть і не розкривайте капсули.
Деяким тваринам можуть знадобитися дози, що значно перевищують 10 мг/кг маси на день. У таких випадках необхідно проводити додатковий моніторинг.
Коли потрібні більш низькі дозування трилостана, як це може бути у відношенні дуже маленьких порід собак мінімальна доза буде обмежена розміром капсул, і вона не може бути нижче 10 мг трилостана.
Моніторинг:
Перед початком лікування, через 10 днів, 4 тижні, 12 тижнів і далі кожні 3 місяці після початку лікування і після кожного підвищення дози необхідно проводити детальний огляд. Мінімальний протокол такого огляду повинен містити докладний анамнез, фізикальне обстеження, стимулюючу проб у з АКТГ (через 4-6 годин після прийому Веторил® капсули), біохімічне дослідження крові (з особливою увагою до електролітів, нирковому і печінковому профілів). Для найбільш точної інтерпретації вкрай важливо виконати тест з АКТГ на 4 — 6 годин після прийому. Прийом препарату з ранку більш кращий, так як це дозволить вашому лікареві виконати тести з моніторингу на 4 — 6 годин після прийому препарату.
Через 10-14 днів після початку застосування препарату або підвищення дози слід провести огляд і виконати стимулюючу пробу з АКТГ. На підставі результатів огляду дійте згідно таблиці:
Пост-АКТГ кортизолу в сироватці
Дію
мкг/дЛ
нмоль/Л
< 1.45
< 40
Припинити лікування. Почати заново з зменшенням дози.
Від 1.45 до 5.4
Від 40 до 150
Продовжувати з тією же дозуванням.
> 5.4 9.1
> 150 до 250
Або Продовжити з тієї ж дозуванням, якщо спостерігається поліпшення клінічної картини. Або: Підвищити дозування, якщо симптоми геперадренокортицизма – все ще виражені*
> 9.1
> 250
Збільшити початкову дозу.
* Комбінації капсул з різною концентрацією слід використовувати для повільного збільшення початкової дози.
Згідно з клінічними дослідженнями, для більшості собак, в кінцевому підсумку доза була стабілізована на рівні 2-10 мг/кг в день. Якщо симптоми не проходять протягом 24-х годинного періоду між прийомами препарату, то слід розглянути, наскільки це можливо, невелике збільшення загальної добової дози та/або розділити на ранковий і вечірній прийоми. Але не діліть і не розкривайте капсули.
Деяким тваринам можуть знадобитися дози, що значно перевищують 10 мг/кг маси на день. У таких випадках необхідно проводити додатковий моніторинг.
Коли потрібні більш низькі дозування трилостана, як це може бути у відношенні дуже маленьких порід собак мінімальна доза буде обмежена розміром капсул і вона не може бути нижче 10 мг трилостана.
Протипоказання: Протипоказанням для застосування препарату є індивідуальна підвищена чутливість тварини до компонентів препарату. Забороняється давати собакам масою менше 3-х кілограм, а так-же при первинній печінковій та нирковій недостатності.
Не застосовувати під час вагітності. Дані на лабораторних тваринах демонструють тератогенний ефект і загибель плода на ранніх етапах вагітності.
Наукові дані
Веторил® капсули (трілостан) – препарат групи пригнічують функцію надниркових залоз.
Механізм дії:
Трілостан (4а, 5а-епокси-17-гідрокси-3-оксоандростэн-2а-карбонитрил) – це аналог синтетичного стероїду, який активний при пероральному застосуванні. Трілостан селективно інгібує гидрогеназу 3В-гидроксистероида в корі наднирника, таким чином пригнічуючи перетворення прегненолона у прогестерон. Це придушення блокує вироблення глюкокортикоїдів і в меншій мірі, мінералокортикоїдів та статевих гормонів, в той час як рівень прекурсорів стероїдів підвищується. Трілостан також протидіє дії екзогенного адренокортикотропного гормону (АКТГ).
Це не має ніякого прямого впливу на центральну нервову і серцево-судинну системи.
Ефективність:
У трьох польових дослідженнях взяло участь в сумі 113 собак з гиперадренокортицизмом. Результати цих досліджень показали, що застосування препарату Веторил® капсули призвело до поліпшення клінічних проявів (зменшення спраги, зниження частоти сечовипускання, зменшення задишки, поліпшення апетиту і активності). Зниження рівня пост-АКТГ кортизолу в більшості випадків проявилося протягом 14 днів після початку застосування препарату Веторил® капсули.
У цих трьох дослідженнях брало участь 10 собак з гиперадренокортицизмом, спричиненою пухлиною наднирника або супутніми пухлинами гіпофіза і надниркових залоз. Оцінка цих випадків не змогла виявити різницю в клінічній, ендокринної або біохімічної реакції порівняно з випадками гіпофізарного гиперадренокортицизма.
Фармакокінетика:
Фармакокінетичні дані у собак показали велику варіабельність між різними особинами. Фармакокінетичні дослідження на лабораторних собак породи бігль встановили AUC у діапазоні від 52 до 281 мкг / мл / хв при дачі препарату з кормом, і від 16 до 175 мкг / мл / хв при прийомі препарату на тощак. В цілому трілостан швидко виводиться з плазми і при досягненні максимальних концентрацій до 1,5 години в діапазоні від 0,5 до 2,5 годин повертається майже до вихідного рівня на шостий – дванадцятий год після введення. Основний активний метаболіт трилостана, кетотрилостан має аналогічну фармакокінетику. Крім того, немає ніяких доказів того, що трілостан або його метаболіти накопичуються з плином часу. Дослідження біодоступності у собак при пероральному застосуванні показали, що трілостан краще всмоктується при прийомі з їжею.
Виведення трилостана з організму було продемонстровано на щурах. Трілостан і його метаболіти були виявлені переважно у фекаліях щурів, що вказує на виведення з жовчю в якості основного шляху виведення. Дослідження на мавпах показали, що трілостан виводиться з організму у рівних кількостях з калом і сечею. Крім того, результати досліджень показали, що трілостан швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту у щурів так і мавп і що він накопичується в наднирниках щурів.
Токсикологія:
Доклінічні дослідження проводили на шестимісячних собак породи Бігль розділених на групи по 8 собак в кожній. Групи: 0X (плацебо), 1X, 3X, і 5X максимальна разова початкова доза трилостана — 6.7 мг/кг двічі на день, протягом 90 днів. Три собаки в групі 3X (одержували 20.1 мг/кг двічі на день) і п'ять собак в групі 5X (одержували 33.5 мг/кг двічі на день) померли між 23 і 46 днем лікування. У них виявлялися наступні симптоми: зниження апетиту, зниження активності, втрата ваги, дегідрації, м'який стілець, істотний м'язовий тремор, діарея, лежання на боці і хитка хода. Дослідження крові виявило гіпонатріємію, гіпокаліємію і азотемію, відповідні гипоадренокортикоидному кризи.
Застосування препарату Веторил® капсули знизило пост-АКТГ кортизол у всіх собак. Собаки в групах 3X і 5X мали понижену активність. Собаки з групи 5X гірше інших груп набирали вагу. У собак з груп 3X і 5X був знижений натрій, альбумін і загальний рівень протеїну, порівняно з контрольними групами. У собак групи 5X гематокрит був нижчим, ніж у контрольних групах. Був відзначений дозозалежний зростання амілази. Патологоанатомічне дослідження крім іншого виявило дозозалежний гіпертрофію кори наднирників.
Польові дослідження:
В польовому дослідженні, в якому брало участь 107 собак – некроз/апоплексия надниркових залоз (дві собаки) і гипоадренокортицизм (дві собаки) були найважчими небажаними реакціями в дослідженні. Одна собака раптово померла від некрозу наднирників приблизно через один тиждень після початку лікування трилостаном. В однієї собаки розвинулася апоплексия наднирника, ймовірно, як наслідок некрозу наднирника, приблизно через шість тижнів після початку лікування трилостаном. Цьому собаці допоміг відмова від трилостана і підтримуюча терапія.
У двох собак в ході лікування розвинувся гипоадренокортицизм. У цих двох собак були симптоми, відповідні гипоадренокортицизму (сонливість, анорексія, колапс) і рівень пост-АКТГ кортизолу — менше 0.3 мкг/дЛ. Обом собакам допоміг відмова від трилостана і підтримуюча терапія гипоадренокортицизма (глюкокортикоидыи мінералокортикоїди) після гострого прояву. Додаткові небажані реакції спостерігалися у 93 собак. Найпоширенішими були: діарея (31 собака), сонливість (30 собак), відсутність апетиту/анорексія (27 собак), блювання (28 собак), скелетно-м'язові симптоми (кульгавість, прогресування дегенеративних захворювань суглобів) (25 собак), інфекція сечовивідних проток/гематурія (17 собак), тремтіння/тремор (10 собак), зовнішній отит (8 собак), респіраторні симптоми (кашель, утруднене дихання) (7 собак), а також реакції на шкірі (себорея, свербіж) (8 собак).
П'ять собак померли або було усыплено під час дослідження (одна собака у зв'язку з вищеописаним вторинним некрозом надниркових залоз, дві собаки – через прогресуючої серцевої недостатності із застійними явищами, одна собака – через прогресуючих порушень ЦНС і одна з-за зниження когнітивних здібностей, які призвели до порушень виділення). На додаток до двох собак з некрозом надниркових залоз/апоплексією і ще двом з гипоадренокортицизмом, ще чотири собаки були виведені з досліджень із-за можливих небажаних реакцій, включаючи колапс, сонливість і дрож.
Повний аналіз крові, проведений до і після лікування показали статистично значуще (p
Рейтинг оголошення:
{{#user.avatar}}
{{ user.name }}
Останній візит: {{ user.last_login }}