Протидія дискримінації за ознакою інвалідності

Більшість цивілізованих країн світу обрали демократичний напрям розвитку державності, який ґрунтується на засадах поваги до честі та гідності кожної особи, належному забезпеченні основоположних прав і свобод з боку уповноважених органів публічної влади. У Загальній де- кларації прав людини, прийнятій та проголошеній Організацією Об’єд- наних Націй, наголошено, що всі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації, а також підбурювання до вчинення подіб- них дій. Особливої правової охорони потребують особи з інвалідністю, які, зважаючи на системні захворювання фізичного, психологічного чи інтелектуального характеру, не можуть самостійно й повною мірою ре- алізувати та відстояти свої конституційні права, задовольнити законні інтереси. У зв’язку із цим, будучи занепокоєною важкими умовами, з якими стикаються особи з інвалідністю, у тому числі піддаються чис- ленним або множинним формам дискримінації за різними ознаками, світова спільнота у Конвенції про права осіб з інвалідністю закріпила тезу про заборону дискримінації щодо цієї категорії осіб.