Дьоготь березовий 100 мл

Дьоготь березовий
Склад
Бензол, ксилол, крезол, крезот, толуол, гваякол, фенол, смоли та інші речовини.
Форма випуску
Скляні або
Полімерні флакони: 100 мл
Фармакологічні властивості
Дьоготь березовий має сильні антисептичні, місцевоподразнювальні, кератопластичні, кератолітичні, протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезінфікуючі властивості. Покращує кровопостачання тканин, помірно подразнює чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу пошкоджених тканин, посилює процес ороговіння, підсушує рани і прискорює їх загоєння. Після короткочасної дії знешкоджує багато видів бактерій і, зокрема, туберкульозну паличку та спори сибірки. В малих концентраціях активує грануляцію, а в великих (вище 10%) - різко послаблює її. При довготривалому застосуванні дьогтю можливе подразнення шкіри.
Застосування та дозування
Дьоготь березовий застосовують переважно зовнішньо у вигляді 10-30% мазі або лініменту для лікування шкірних захворювань: екзем, дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії), корости, фурункульозу, піодермії, пролежнів, опіків, виразок, обморожень, ранових інфекцій, ран кінцівок, тріщин копит коней, рогового чохла у ВРХ та ін.
Є складовою частиною мильно-дьогтярного спирту (дьогтю, мила зеленого і спирту етилового 95% по 1 рівній частині); дьогтярної мазі (1 частина дьогтю і мазі парафінової (1 частина парафіну і 3-4 частини вазелінової олії - індиферентна мазева основа) 10 частин); віденського дьогтярного лініменту (дьогтю і сірки по 1 частині, спирту та зеленого мила по 2 частини); мазі Вількінсона (дьогтю 15 частин, кальцію карбонату (крейди осадженої) 10 частин, сірки очищеної 15 частин, мазі нафталанної 30 частин, мила зеленого 30 частин, води 4 частини); лініменту бальзамічного по Вишневському (дьогтю 3 частини, ксероформу 3 частини, олії рицинової (касторової) 94 частини).
Наносять на уражені ділянки шкіри 2 рази на день. Курс лікування 5-12 днів, при грибкових захворюваннях - до 3-х тижнів. Всі препарати дьогтю для лікування корости наносять теплими (40-50°С) і ретельно втирають у шкіру. Курс лікування – дворазово з інтервалом в 7 днів. У запущених випадках - триразово з інтервалом в 3-4 дні. При ящурних ураженнях ратиць їх очищають і обробляють чистим березовим дьогтем або сумішшю дьогтю з риб’ячим жиром для змащування та просочування пов’язок.
Всередину дьоготь призначають рідко, як протибродильний та дезінфікуючий шлунковий і кишковий засіб (у вигляді 10% водної емульсії):
коням та великій рогатій худобі – 10,0-25,0 г;
вівцям, козам та свиням – 2,0-5,0 г;
собакам – 0,1-1,0 г;
курам – 0,05-0,2 г на голову.
Використовують при інфекційних і гельмінтозних захворюваннях дихальних шляхів як відхаркувальний, антимікробний і протипаразитарний засіб у формі інгаляції парів чистого дьогтю.
Для дезінфекції приміщень, скотарників, вигрібних ям, предметів догляду за тваринами і стійл застосовують дьоготь в 5-10%-них сірчано-дьогтярних (лужних) розчинах. Для знезараження кінської збруї, зазвичай, використовують чистий дьоготь.
Протипоказання
Застосування засобів на основі дьогтю протипоказано при екземі в стадії загострення, порушенні функції нирок.
Застереження
При застосуванні дьогтю всередину або зовнішньо в значних кількостях може наступити отруєння, що проявляється переважно запаленням нирок та явищами паралічу центральної нервової системи. Сеча при цьому, як при отруєнні фенолом та іншими подібними речовинами, забарвлюється в темний колір.
Зберігання
У сухому, темному, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25ºС. Термін придатності необмежений.